Звукові хвилі – результат механічних коливань пружного середовища. Механічні коливання з частотою більшою за 20 тисяч герц (Кгц) мають назву ультразвукових, а з частотою меншою ніж 16 гЦ -  інфразвукових.
У фізіотерапії застосовують хвилі з частотою 220..3000 Кгц. В результаті змінного звукового тиску, який досягає до 3 ат., виникає механічна енергія. Ця механічна енергія перетворюється в теплову.
Фізіологічна дія ультразвуку базується на механічному і тепловому факторах та фізико - хімічних змінах в організмі, викликаними ними. Ультразвук має анальгезуючий, протизапальний і тонізуючий вплив.
Під час лікування ультразвуком змінюється проникливість клітинних мембран і і гістогематичних бар’єрів , зростає активність ферментів , посилюється кровообіг і підвищується електрозбудливість периферичних нервів.
Апарати. Для всіх  ультразвукових апаратів важливий випромінювач ультра хвиль. Це головний генератор лікувального впливу. Механізм його роботи базується на зворотному п’єзоелектричному ефекті. В випромінювачі вмонтовані котушка індуктивності, конденсатор, біметалева пластинка (титан і бар). В сучасних апаратах є можливість підбирати частоту коливань, інтенсивність впливу, глибину проникнення ультразвукових хвиль.. Для лікування ультразвуком використовують апарати з різними комплектами випромінювачів: УТП-1, УТС- 1, УЗТ-101.та іш..

Техніка і методика проведення процедур. Існують дві методики процедур:, контактна і підводна. Кожну з них можна проводити двома видами - рухома (лабільна) або нерухома (стабільна). Найчастіше використовують контактну методику. Для уникнення відбивання і заломлення ультразвукових хвиль шкіру всієї ділянки змащують вазеліном, ультрагелем, гліцерином. При рухомій методиці спочатку виконують повільні погладжуючі лінійні рухи, а потім переходять до колових. Поверхня випромінювача  повинна щільно торкатися шкіри. Вплив ультразвуком може бути прямий  і рефлекторно сегментарний В першому випадку діють безпосередньо на відповідні органи і тканини (м’язи, суглоби та ін.), у другому – на уражений орган через відповідні рефлекторні зони (корінці спинного мозку та симпатичні вузли). Процедури дозують за інтенсивністю та тривалістю. Інтенсивність вимірюють у ватах на 1см . кв поверхні випромінювача (Вт/см. смкв). Розрізняють слабку інтенсивність 0,2- 0,4 Вт/см. кВ., середню – 0,6…08 вт./см кВ. , сильну 0,9..1,5 вт см/кВ. Тривалість процедури залежить від площі поля і становить 5..7..10 хв.,  але не більше .20 хвилин на всі поля. Процедури призначають щоденно або через день. На курс лікування 10-15 процедур. Ультразвукові процедури можна поєднувати з лікувальною фізкультурою, водними процедурами. Післядія ультразвукових процедур триває 60 днів. Тому повторний курс рекомендують проводити через 2- 3 місяці. Поєднання ультразвуку з лікарськими речовинами у вигляді мазей і гелю має назву – ультрафонофорез. При цій методиці замість масла або льтра гелю використовують мазі (гідрокортизон, фастум гель, карипаїн, анальгін.

Показання до лікування ультразвуком. Деформуючий артроз, між -хребцевий остеохондроз, радикуліт, плече лопатковий періартрит, бурсити, контрактура Дюпюітрена, невралгія, неврити, травми суглобів, периферичних нервів, рубці та спайки поверхневих і глибоких тканин, виразова хвороба шлунку та 12 – палої кишки, астматичний бронхіт, нейродерміт, мастит, очні хвороби.

Протипоказання: Гіпертонія ІІ стадії, виражений атеросклероз, артеріальна гіпотонія, сифіліс, тромбоз, застій у венах тазової ділянки. Бажано не впливати ультразвуком на ділянку голови, серця, вагітну матку.