Переломи – порушення анатомічної цілості кісток внаслідок травми.
Переломи бувають закриті і відкриті.
Переломи кісток - це вогнище ураження з різними морфологічними змінами.
В кісткових уламках проходять структурні макро- і мікрозміни на значній відстані від місця перелому. Це впливає на мікроциркуляцію в зоні перелому і проявляється розвитком некротичних та дистрофічних процесів як в самій кістці, так і в навколишніх тканинах. Вирішальне значення на зростання перелому має швидкість відновлення васкулізації і оксигенизації зони регенерату.
Стадії заживлення перелому.
В перші 3-4 дні в зоні ураження утворюється первинна бластома. В цій стадії мобілізуються клітинні і тканинні ресурси, включаються нервові і гуморальні ланки управління регенеративним процесом.
В другій стадії через 12- 15 днів після перелому проходить утворення і диференціювання тканинних структур. Клітини бластоми перетворюються в стеобласти і фібробласти, надалі з них утворюється хрящова або рубцева тканина.
В третій стадії регенерації з 12-15 дня і до 1-2-х місяців після травми проходить мінералізація білкової основи регенерату. Виявляється рентгенологічними методами.
Четверта стадія відновлення початкової структури кістки може тривати місяцями. Тому дуже важлива ретельна репозиція уламків і надійна їх фіксація. Крім цього, вплив на швидкість зростання перелому залежить від стану місцевого кровообігу, а також стану роботи інших систем організму.
Завдання фізіотерапії (після вправлення уламків та іммобілізації кінцівки): знеболити, посилити кровообіг, ліквідувати набряк і спазм судин, зменшити напруження м’язів, стимулювати процеси кісткового заживлення, попередити атрофію м'язів, відновити функцію пошкодженої кінцівки.
В першій стадії ( з 3-го по 7-й день) призначаємо електрофорез новокаїну, діадинамотерапію через віконце гіпсової пов’язки, УФО сегментарної зони, магнітотерапію, масаж сегментарної зони. Продовження статті дивитися за посиланням.